 Версія для друку
 Написати листа
Щорічно в травні сотні тисяч людей усього світу, від Америки до Індії, відзначають - день пам’яті Олени Петрівни Блаватської.
Це вона, за висловом М.К.Рериха, прийняла на себе «тяжке доручення дати поштовх свідомості людства, яке заплуталося у мертвих тенетах догм і ринулось у глухий кут атеїзму». Вона мала великий вплив на Ціолковського і Едісона, Скрябіна і Чюрленіса, Рерихів і Волошина, Ганді і Неру. Всесвітньо відому дослідницю східних езотеричних вчень, засновницю Всесвітнього Теософічного товариства, вчену і оригінальну письменницю називали божою обраницею, ясновидящою.
Народилася Олена Блаватська у 1831 році у місті Катеринославі (Дніпропетровськ) в аристократичній сім'ї. У 1844 році Блаватська поїхала до Парижа, а згодом до Лондона. Навчання її проходило за кордоном. В 17 років одружилась, з єдиною метою - вийти з-під контролю рідних.
Через рік вона розлучилася і подалася в мандри. Вона прагнула пізнати нерозгаданий світ, незвичайні та надприродні явища. Жила в Індії, Америці, де досліджувала різноманітні релігії, міфології, культи, стародавні філософські системи. У 70-х роках минулого століття по Америці і Європі прокотилася хвиля захоплення спіритизмом. Не обминула вона і Блаватську. Поле її інтересів, постійно розширюється. Перебуваючи деякий час в Одесі, Олена Петрівна спробувала себе і в комерційній справі. Але ці її починання зазнали краху. Навіть їй не під силу було поєднати в собі потяг до високої духовності і занадто приземлену комерційну кар'єру. І знову Захід.
У 1875 році на квартирі Блаватської відбулося відкриття Теософічного Товариства. Згодом воно було переведене в Індію, де продовжує функціонувати і по сьогоднішній день, ставши Всесвітнім Теософічним товариством, яке має філіали у всьому світі. Блаватська так писала про мету своїх досліджень: «Довести, що природа не є випадковим сполученням атомів», і вказати людині її законне місце у схемі Всесвіту, врятувати від спотворення архаїчні істини - основи релігій; відкрити, до певної міри основну єдність, звідки все пішло, а також зібрати разом найстародавніші основи і зробити з них одне гармонійне і нерозривне ціле, і вияснити деякі таємниці заповітної філософії". Олена Петрівна менш ніж за два роки пише книгу «Серпанок ІЗІДИ» обсягом в 1300 сторінок. Ця назва задумана авторкою як відмежування від тодішньої науки, в якій панував позитивізм, і яка твердила, що основні проблеми духу і духовності поза обрієм її пошуків. Головна теза цієї праці полягає в тому, що всі великі релігії, філософські теорії й основи всіх знань про космос і людину походять з Індії, яку, згідно з думкою, що домінувала в тогочасній науці, вона вважала прабатьківщиною індоєвропейських народів. Одна із збірок Олени Петрівни адресована так: присвячується небагатьом. Ці слова можна поставити епіграфом до кожного її твору. Ні, не заради нової віри здійснювала свій духовний подвиг ця незвичайна жінка. Вона розуміла, що всяка віра в решті решт буде невірно тлумачено і використана в інтересах невеликої групи жерців або чиновників. Інший інтерес рухав нею. Щоб людина замислилася над сенсом свого буття. Вона розбудила дрімаючу думку, стрепенулася, перестала звіряти свій шлях за чужим компасом і присвятила своє життя тому, що стало його суттю. А для пробудження духовних сил, вважала Блаватська, людина повинна працювати кожного дня: «Події повинні відбуватися всередині нас». Померла Олена Петрівна у травні 1891 року, сидячи за робочим столом.
|